Архів блогу

Translate

вівторок, 5 червня 2018 р.

Сила тупих. П'ять фундаментальних законів людської дурості

Ми зазнаємо втрат унаслідок непередбачуваних дій якоїсь недорікуватої істоти, яка на цьому нічого не виграє, і насправді нічого не здобуває від того, що створює нам проблеми, труднощі або шкоду. Ніхто не може знати, зрозуміти чи пояснити, чому ця безглузда істота робить те, що вона робить. По суті, пояснення тут і немає - або, точніше, є тільки одне пояснення: істота, про яку йдеться, - тупа.
Автор: професор Берклі Карло М. Чіполла , який досліджував економічну історію. Переклад: Сергій Лук'янчук, Оригінал тексту тут.

Перший фундаментальний закон людської тупості стверджує без будь-якої двозначності, що:

Завжди і без будь-яких винятків недооцінюється кількість тупих осіб у популяції.


На перший погляд, це звучить тривіально, розпливчато і дуже невеликодушно. Уважніший погляд, втім, показує реалістичну достовірність цього твердження. Незалежно від того, як будь-хто з нас оцінює рівень людської тупості, він буде знову і знову дивуватися з того факту, що:
а) люди, яких він колись вважав раціональними та розумними, виявилися напрочуд тупими.
б) день за днем, з невпинною монотонністю, його будуть переслідувати тупі вчинки тупих індивідів, які ставатимуться раптово та несподівано в найнезручніших місцях і в найнедоречніші моменти.

Перший фундаментальний закон не дає мені змоги надати кількісну оцінку частки тупих людей загалом серед популяції: будь-які цифрові оцінки виявляться заниженими. Тому далі по тексту я визначатиму частку тупих людей у популяції символом "σ" (сигма).

Другий фундаментальний закон

Культурні тренди, популярні зараз на Заході, надають перевагу егалітарному, тобто, рівноправницькому підходу до життя. Люди схильні вважати інших людей продукцією ідеально збудованої виробничої машини. Особливо стараються генетики та соціологи: на базі вражаючого апарату наукових даних вони намагаються довести, що всі люди за природою своєю є рівними, а якщо дехто рівніший за інших, то це наслідки виховання, а не природних властивостей.


Я дотримуюся протилежної точки зору до цього загального уявлення. На моє тверде переконання, засноване на роках спостережень та експериментів, люди не рівні між собою: одні з них тупі, а інші ні, і ця відмінність визначена природою, а не культурними силами або чинниками. Тупість - це така ж якість, як руде волосся; до групи тупих належать так само, як до певної групи крові. Тупа людина народжується тупою з волі провидіння.

Втім, хоч я переконаний, що певна частина людських істот є тупою, і що причина - генетечні якості, я не є реакціонером, що намагається заново запровадити класову чи расову дискримінацію. Я твердо переконаний, що тупість - це невибірковий привілей усіх людських груп, і вона рівномірно поширена відповідно до сталої пропорції. Цей факт науково виражений у Другому фундаментальному законі тупості, який каже, що:

Імовірність того, що певна особа є тупою, не залежить від будь-яких інших якостей цієї особи.

У цьому сенсі Природа, схоже, дійсно перевершила себе. Добре відомо,що вона певним загадковим чином підтримує сталу частоту певних природних феноменів. Наприклад, незалежно від того, де мешкають люди - поблизу Північного полюса чи на екваторі, належать пари до розвиненого чи нерозвиненого суспільства, чи є вони чорношкірими, червоношкірими, білими чи азіатами, співвідношення жіночої та чоловічої статі серед новонароджених є сталим, з дуже невеликою перевагою чоловічої. Ми не знаємо, яким чином Природа досягає таких вражаючих результатів, але знаємо, що задля цього вона має оперувати великими кількостями особин.

Найбільш прикметний факт щодо частотності тупості полягає в тому, що Природа спромоглася підтримувати цю частотність однаковою абсолютно без жодної залежності від розміру людських груп. 
Тобто, один і той же відсоток тупих людей спостерігатиметься і в дуже великих, і в дуже маленьких групах. Жодний інший набір спостережуваних феноменів не пропонує настільки вражаючого доказу сил Природи.

Доказом того, що освіта не впливає на цю ймовірність, є експерименти, проведені у великій кількості університетів по всьому світу. Загальну популяцію університетської спільноти можна поділити на п’ять великих груп, а саме: робітники - "сині комірці", робітники - "білі комірці", студенти, адміністратори та професура.

Аналізуючи групу "синіх комірців", я виявив, що частина з них є тупими. І хоч значення сигма-коефіцієнту було вищим, ніж я очікував (це Перший закон), я, відповідно до поширених уявлень, спочатку думав, що винити в цьому слід класовий поділ, бідність та відсутність освіти. Але, просуваючись вище суспільною драбиною, я виявив, що той самий сигма-коефіцієнт властивий і для групи "білих комірців" та студентів.

Ще більш вражаючим були результати щодо професури. Чи я розглядав великий університет, чи малий коледж, відому наукову установу чи периферійну, я виявляв, що одна й та сама частка професорів була тупою. Я був настільки вражений цим результатом, що спеціально розширив поле моїх досліджень на особливо обрану групу, на справжню еліту - нобелівських лауреатів. Результат підтвердив вищість сил Природи: сигма-коефіцієнт був таким самим і щодо них.

Цю ідею було важко прийняти та засвоїти, але дуже вже багато експериментальних результатів підтверджували її фундаментальну істинність. Другий фундаментальний закон - залізний закон, і він не визнає жодних винятків. Рух за рівноправ’я жінок має підтримати Другий фундаментальний закон, бо він показує, що тупих особин серед чоловіків стільки ж, скільки й серед жінок. Нерозвинені країни третього світу будуть втішені Другим фундаментальним законом, бо знайдуть у ньому доказ, що не весь розвинений світ є таким вже розвиненим.

Подобається нам Другий закон чи ні, висновки з нього лякають: незалежно, чи ви обертаєтеся у вищих колах, чи переховуєтеся в полінезійському племені мисливців за головами, чи ви пішли в монастир, чи проводите життя в компанії красивих і хтивих жінок - ви завжди будете стикатися з одним і тим самим відсотком тупих людей, і цей відсоток (відповідно до Першого закону) завжди перевершуватиме ваші очікування.

Третій (він же золотий) фундаментальний закон

Третій фундаментальний закон припускає, хоч і не стверджує цього явно, що всі людські істоти поділяються на чотири базові категорії: нездари, розумники, бандити і тупаки (helpless, the intelligent, the bandit, the stupid). Уважний читач легко спостереже, що ці чотири категорії відповідають на ілюстрації чотирьом областям, позначеним відповідними літерами - Н (нездари), I (розумні), В (бандити), S (тупі) на ілюстрації нижче.



Якщо Том виконає певну дію і зазнає втрат, водночас забезпечивши зиск Діку, Том потрапить у область Н - він діяв як нездара. Якщо Том зробить щось, внаслідок чого матиме зиск сам і забезпечить його Діку, він потрапить у область І - Том діяв розумно. Якщо Том зробить щось, що дасть йому зиск за рахунок втрати Діка, він потрапить до області В: Том діяв як бандит. Тупість належить до області S та до всіх позицій на осі "ігрек" нижче від центральної точки О на діаграмі.

Як недвозначно стверджує Третій фундаментальний закон:

Тупа особа - це особа, яка спричиняє втрати для інших осіб або груп осіб, у той же час не здобуваючи собі зиску та навіть, можливо, зазнаючи втрат
Зіштовхнувшись уперше з Третім фундаментальним законом, раціональні люди інстинктивно реагують на нього з почуттям скепсису й недовіри. Причина в тому, що раціональні люди мають проблеми з осмисленням та розумінням ірраціональної поведінки. Але давайте полишимо високі теоретичні матерії та подивимося прагматично на наше повсякденне життя. Ми всі можемо пригадати випадки, коли хтось зробив нам щось таке, на чому він виграв, а ми втратили: ми мали справи з бандитом. Ми так само згадаємо випадки, коли хтось зробив щось, від чого виграли обидві сторони: він був розумним. Такі випадки дійсно трапляються.

ТУПІ ЛЮДИ ДЕМОНСТРУЮТЬ ІДЕАЛЬНУ СТАЛІСТЬ СВОЄЇ ТУПОСТІ В УСІХ ПРОЯВАХ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Але після ретельних міркувань ви маєте визнати, що не ці події найчастіше трапляються в нашому повсякденному житті. Воно, зазвичай, складається з випадків, коли ми втрачаємо гроші та\або час та\або енергію та\або бажання, бадьорість чи здоров'я внаслідок непередбачуваних дій якоїсь недорікуватої істоти, яка на цьому нічого не виграє, і насправді нічого не здобуває від того, що створює нам проблеми, труднощі або шкоду. Ніхто не може знати, зрозуміти чи пояснити, чому ця безглузда істота робить те, що вона робить. По суті, пояснення тут і немає - або, точніше, є тільки одне пояснення: істота, про яку йдеться, - тупа.

Розподіл за частотою
Більшості людей невластива послідовна поведінка. У певних обставинах певна особа діє розумно, а в інших обставинах вона діє, як нездара. Єдиний важливий виняток до цього правила являють собою тупі люди, які, як правило, демонструють потужну схильність до ідеальної сталості своєї тупості в усіх проявах людської діяльності.

З цього випливає, що ми можемо позначити на базовій діаграмі тільки тупих осіб. Для інших осіб ми можемо вирахувати її середньозважену позицію в області на малюнку один - цілком незалежно від рівня її невідповідності. Нездара може час від часу поводитися розумно, а іноді він може діяти як бандит. Але оскільки особа, про яку йде мова, є в основі своїй нездарою, то більшість її дій матиме якості нездарності. Тому загальна середньозважена позиція за усіма вчинками такої особи потрапить до квадрата "Н" на основній діаграмі.

Той факт, що існує можливість розміщувати на графіку осіб, а не їхні вчинки, дає змогу зробити певний відступ щодо частоти появи типів бандита і тупака.

Ідеальний бандит - це той, чиї дії призводять до втрат у інших осіб, які повністю відповідають його здобуткам. Людина, яка пограбувала вас на сто доларів, не спричиняючи вам додаткових збитків чи шкоди, є ідеальним бандитом: ви втратили сто доларів, а він отримав сто доларів. На базовій діаграмі ідеальні бандити перебуватимуть на діагональній лінії, яка ділить область "В" на дві повністю симетричні під області (лінія ОМ на ілюстрації 2).



БІЛЬШІСТЬ ТУПИХ ЛЮДЕЙ Є ФУНДАМЕНТАЛЬНО І НЕЗМІННО ТУПИМИ - ВОНИ ШКОДЯТЬ ІНШИМ, НЕ ПРИНОСЯЧИ КОРИСТІ СОБІ

Втім, "ідеальні" бандити трапляються нечасто. Лінія ОМ поділяє область В на дві підобласті, В1 та В2, і наразі найбільша частина бандитів потрапить у одну з цих двох підобластей.

Бандити, які потраплять в область В1 - це особи, здобутки яких перевищують збитки, яких вони завдають іншим людям. Всі бандити, які належать до цієї області В1, мають відтінок розумності тим більший, чим ближче вони знаходяться до осі Х, і чим більше якостей вони поділяють з розумними особами.

На жаль, осіб, що входять до області В1, не так вже й багато. Більшість бандитів, насправді, потрапляють до області В2. Особи, які до неї належать, внаслідок своїх дій отримують вигоди менші, ніж втрати, яких вони завдали іншим людям. Якщо хтось убив вас, щоб забрати 50 фунтів, або щоб провести вихідні з вашою дружиною в Монте Карло, ми можемо бути певні, що це не ідеальний бандит. Навіть якщо він використовує свої здібності для оцінки своїх здобутків (при цьому, використовуючи ваші здібності для оцінки ваших втрат), він все одно потрапить до області В2, дуже близько до межі з чистою тупістю. Генерали, які спричиняють потужні руйнування та незчисленні жертви, отримуючи натомість підвищення в званні чи медаль, потрапляють саме в цю область.

Частотний розподіл тупих людей повністю відмінний від розподілу в бандитів. Тоді як бандити здебільшого розсіяні по всій області, тупі люди тісно сконцентровані вздовж однієї лінії, а саме на осі У нижче від точки О. Причина в тому, що загалом більшість тупих людей є фундаментально і незмінно тупими: інакше кажучи, вони наполегливо завдають шкоди та втрат іншим людям, не створюючи ніякої користі - чи то собі, чи то іншим.

Втім, є люди, які завдяки своїм неймовірним діям створюють шкоду не лише іншим людям, але й собі самим. Це підвид супертупаків, які, у нашій системі оцінок, знаходяться у області S зліва від осі Y.

Сила тупості
Нескладно усвідомити, як соціальна, політична чи інституційна влада посилює потенціал шкоди, притаманний тупій особі. Але все одно, треба пояснити та зрозуміти, що саме робить тупу істоту небезпечною для інших людей - інакше кажучи, що утворює силу тупості.

По суті своїй, тупі люди небезпечні та шкідливі, бо раціональним людям складно уявити та зрозуміти ірраціональну поведінку. Розумна людина може усвідомити логіку бандита. Дії бандита відповідають раціональній схемі: так, злій, але все одно раціональній. Бандит хоче, щоб його статок примножився. Оскільки він недостатньо розумний, то не може придумати способи отримати це примноження і одночасно забезпечити його вам. Тому він примножує свій статок, зменшуючи ваш. Все це погано, але раціонально, і якщо ви раціональні, то можете передбачити таку поведінку. Ви можете спрогнозувати дії бандита, його недобрі маневри та огидні замисли, і часто маєте змогу підготувати ваш захист.

З тупою особою все це повністю неможливе, як це пояснює Третій фундаментальний закон. Тупа істота буде кошмарити вас без жодних причин, без жодних вигод, без будь-яких планів чи схем, і в найбільш маловірогідний час та місце. У вас не буде раціонального способу визначити, коли, як і чому на вас нападе тупа істота. Зіштовхнувшись з тупаком, ви повністю віддані йому на поталу. А оскільки дії тупої особи не підлягають правилам раціональності, з цього випливає, що:

а) напад тупої істоти захоплює вас зненацька;

б) навіть якщо ви усвідомлюєте атаку, ви все одно не можете організувати раціональний захист, бо у самій атаці відсутня будь-яка раціональна структура.


Той факт, що діяльність та вчинки тупої особи є абсолютно хаотичними та ірраціональними, не тільки робить проблематичним захист від неї, але й вкрай ускладнює будь-яку контратаку – це все одно що стріляти по об’єкту, який виконує найбільш непередбачувані та малоймовірні рухи. Саме це мали на увазі Дікенс та Шиллер, коли перший заявив «з тупістю та гарним травленням можна далеко піти», а другий написав, що «проти тупості безсилий боротися сам Бог».

Четвертий фундаментальний закон

Те, що нездари, а саме ті, хто в нашій системі оцінювання потрапляє в область «Н», зазвичай не усвідомлюють, наскільки небезпечними можуть бути тупі люди, - не дивина. Їхня неспроможність – це ще один прояв їхньої нездарності. Але справді вражаючим фактом є те, що розумні люди та бандити часто нездатні усвідомити силу шкідливості, притаманної тупим. Вкрай складно пояснити, чому так відбувається, і лише можна зазначити, що зустрівшись з тупими, розумні люди, і так само й бандити, роблять помилку, піддаючись почуттям самозадоволення та зверхності. Замість того, щоб негайно почати виділяти адекватну кількість адреналіну та будувати оборону.

Розумні люди та бандити часто нездатні усвідомити потужність шкідливості, притаманної тупим
Є спокуса повірити, що тупа людина нашкодить лише собі, але тут тупість переплутана з нездарністю. Час від часу у декого виникає спокуса зв'язатися з тупаком, аби використати його у власних задумах. Такий маневр може закінчитися лише одним – катастрофою, бо:

а) в його основі лежить повне нерозуміння сутнісної природи тупості;

б) він дає тупій особі додатковий простір для реалізації її "талантів".


Хтось може сподіватися, що перемудрує тупого, і до певної міри це справді буває. Але внаслідок хаотичної поведінки тупих неможливо передбачити всі вчинки та реакції тупака, і рано чи пізно непередбачувані дії вашого тупого партнера порвуть вас на шматки.

БУДЬ-ЯКІ СПІЛЬНІ СПРАВИ ЧИ СОЮЗНИЦТВО З ТУПИМИ ЛЮДЬМИ - ЦЕ ПОМИЛКА, ЯКА ВАМ ДОРОГО КОШТУВАТИМЕ

Це чітко підсумовує Четвертий фундаментальний закон, який проголошує:

Не-тупі люди завжди недооцінюють силу шкідливості, притаманну тупакам
Зокрема, не-тупі люди постійно забувають, що в усі часи, в усіх місцях та за будь-яких обставинах будь-які спільні справи чи союзництво з тупими людьми завжди перетворюється на помилку, яка вам дорого коштуватиме.

Протягом віків та тисячоліть, у публічному та приватному житті незчисленна кількість людей не спромоглася взяти до уваги Четвертий фундаментальний закон, що спричинило незчисленні втрати для людства.

П’ятий фундаментальний закон

Замість того, щоб оцінювати благополуччя окремої людини, розглянемо добробут суспільства, визначивши його в цьому контексті як алгебраїчну суму індивідуальних станів. Для цього аналізу необхідне повне розуміння П’ятого фундаментального закону. Побіжно можна додати, що з усіх п’яти фундаментальних законів саме п’ятий найкраще відомий, і його висновок найчастіше цитують. П’ятий фундаментальний закон стверджує, що:

Тупа особа є найбільш небезпечною з усіх осіб.
Висновок із цього закону такий:

Тупа особа небезпечніша за бандита.
Результат дій ідеального бандита (особи, яка потрапляє на лінію ОМ у діаграмі 2) – це просто переміщення багатства чи добробуту. Після вчинку ідеального бандита у нього на рахунку з’являється плюс, який повністю еквівалентний мінусу, спричиненому бандитом іншій особі. Суспільству в цілому від цього не стало ні гірше, ані краще. кЯкщо б усі члени суспільства були ідеальними бандитами, це суспільство перебувало б у стагнації, але не зазнало б значних атастроф. Увесь бізнес зводився б до потужних переміщень багатства і добробуту на користь певних діячів. Якщо всі члени суспільства по черзі ставали б такими діячами, не тільки суспільство в цілому, але й окремі особи перебували б в ідеально стабільному стані, без змін.

А коли до справи беруться тупі – тут історія зовсім інакша. Тупі люди спричиняють збитки іншим людям, не здобуваючи натомість вигоди собі. Таким чином, виснажується суспільство в цілому. Система оцінювання, виражена у базових діаграмах, показує, що поки всі дії окремих осіб опиняються праворуч від лінії POM (див. ілюстрацію 3), добробут суспільства зростає; а якщо дії всіх окремих осіб перебувають ліворуч від тієї ж лінії POM, відбувається занепад.


Інакше кажучи, нездари з відтінком розумності (область Н1), бандит із відтінком розумності (область В1), та, передовсім, розумні (область І) – всі вони роблять внесок, хоч і різною мірою, до примноження добробуту суспільства. І навпаки, бандити з відтінком тупості (область В2) та нездари з відтінком тупості (область Н2) додають до збитків, спричинених тупими людьми, і тим самим посилюють бридку деструктивну силу цієї останньої групи.

У КРАЇНАХ, ЩО ПРОГРЕСУВАЛИ, РОЗУМНІ ЛЮДИ СПРОМОГЛИСЯ ТРИМАТИ ТУПИХ НА ПРИВ'ЯЗІ

І це дає підстави поміркувати щодо продуктивності суспільств. Згідно з Другим фундаментальним законом, частка тупих людей є незмінною, це коефіцієнт «сигма», на який не впливають час, простір, раса, клас та будь-яка інша соціокультурна чи історична характеристика. Було б глибоко помилковим вірити, що кількість тупих людей в суспільстві, яке занепадає, є вищою, ніж у суспільстві, яке розвивається. Обидва ці суспільства страждають від однакового відсотку тупих людей. Відмінність полягає в тому, що в суспільстві, де справи йдуть погано:

а) тупим членам суспільства дозволено іншими членами суспільства бути активнішими та вживати більше дій;

б) в областях, що належать не-тупим, відбуваються зміни, які призводять до скорочення чисельності І, Н1 та В1 і пропорційного зростання чисельності Н2 та В2.


Це теоретичне припущення в достатку підтверджується всебічним аналізом історичних прецедентів. По суті, цей історичний аналіз дає нам змогу переформулювати теоретичні висновки у формі, заснованій на фактах, та з більшою кількістю реалістичних деталей.

Розглядаючи періоди античності, середньовіччя, модерну чи нинішні часи, ви будете вражені тим фактом, що будь-яка країна, яка йшла вгору, мала ту саму неминучу частку тупих людей. Втім, у країнах, що прогресували, також була незвично велика частка розумних людей, які спромоглися тримати частку тупих на прив’язі і водночас створювати достатньо доходів і для себе, і для інших членів суспільства, тим самим гарантуючи прогрес.


У країні, що йде донизу, частка тупих людей також дорівнює «коефіцієнту сигма»; втім, у решті популяції можна побачити загрозливе переважання серед тих, хто перебуває при владі, бандитів з бандитів з відтінками тупості (підобласть В2 в області В на ілюстрації 3), а між тими, хто не при владі, таке ж загрозливе зростання кількості нездар (область Н у базовій діаграмі, ілюстрація 1). Така зміна складу не-тупого населення неминуче підсилює руйнівну потугу тупих осіб, і це робить занепад неминучим.  І країна валиться до дідька в пекло.

Джерело: texty.org.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар